Частина 2. Дихальна система



Дихальна система містить повітроносні шляхи та органи газообміну. Розрізняють верхні та нижні повітроносні шляхи. Їх розділяють голосові зв’язки. До верхніх повітроносних шляхів належить носова порожнина, глотка, верхня частина гортані. До нижніх — нижня частина гортані, трахея, бронхи.
Основною функцією повітроносних шляхів є зігрівання та очищення повітря, яке вдихає людина. Через бронхіальне дерево, повітря надходить до легень та виходить з них для газообміну. Легені містять альвеоли. Стінки альвеол густо обплетені сіткою дрібних судин — капілярів. Коли ми вдихаємо, через стінку альвеол кров у капілярах насичується киснем. І в цей же час виділяє вуглекислоту, яку ми вдихаємо.
Права й ліва легені розміщені в грудній клітині. Вони оточені двома листками слизової оболонки — плеври. Між ними — у плевральній порожнині — тиск від’ємний — це дозволяє легеням вбирати повітря при вдосі.
Правильна механіка роботи легень полягає в їх перемінному розширенні й звуженні. Самі легені не мають м’язів. Для дихання ними рухають м’язи грудної клітини та діафрагма. Допомагати диханню можуть м’язи спини та рук. Так відбувається, якщо людина заведе руки за спину і зіпреться на них.

Для оцінки дихальної системи беруть до уваги: 

✨ положення потерпілого;
✨ якість, глибину й частоту дихання;
✨дихальні зусилля та участь допоміжної мускулатури під час дихання.

Коли людина непритомна і лежить горілиць, її язик западає та опирається на м’яке піднебіння або задню стінку горла. Надгортанник западає в голосову щілину й цілком її закриває. Так людина може задихнутись.

Комментарии